Монтессорі-підхід до істерик є одним із найбільших екологічних та прийнятих, цими порадами користуються як педагоги, так і психологи. Та частіше з дитячими істериками зустрічаються самі батьки дошкільнят, тому зупинімось на основних порадах, які можуть допомогти.
Є кілька секретів та порад, що можуть допомогти, коли у маляти починається істерика. Загалом основні принципи, що допомагають впоратись із дитячою істерикою, такі:
- Коли ви збираєтесь в громадські місця, наприклад в магазин, чи інше місце, де багато тригерів та стимулів, які можуть спричинити складну поведінку дитини, візьміть з собою улюблену іграшку чи іншу річ, що допоможе вам відволікти та заспокоїти малечу.
- Намагайтесь зрозуміти причини істерики, і пояснювати їх малюку. Наприклад, ви помітили, що дитина погано поводиться, бо втомилась, але не здатна про це повідомити іншим способом. Поясніть малюку, що з ним відбувається: “ти втомився, я розумію, давай відпочинемо” тощо.
- Говоріть дитині “так”, коли йдеться про речі, які не є шкідливими для неї чи для інших, але обмежуйте тоді, коли це справді важливо.
- Дотримуйтесь чіткого розпорядку дня. Рутина є тим підходом Монтессорі до істерик, який працює навіть з дорослими людьми, котрі мають тривожність. Коли малюк знає, чого очікувати впродовж дня, це заспокоює, додає впевненості та організованості, тому істерик стає менше, а боротися з проявами різкої емоційної поведінки – простіше.
Головне, що відзначає Марія Монтессорі в своїх лекціях та працях: істерика – це спалах емоцій, що є критичним для дитини, коли виникає конфлікт між її бажаннями, очікуваннями та реальністю. Їх особливо багато в перехідні періоди. Тому батькам та педагогам завжди варто бути готовими до цього.
10 найдієвіших практик, щоб допомогти дитині впоратись з істерикою
Давайте одразу окреслимо головну ідею: дитина не влаштовує істерики навмисно, щоб позлити батьків. Це відбувається виключно тому що інакшим способом вона свої емоції та почуття ще не вміє виражати, їх складно, вона ще не вміє комунікувати на рівні дорослого. Тому вона потребує не покарання, а дисципліни, рутини, підтримки та допомоги.
1.Зберігайте спокій і терпіння
Найскладніше завдання для батьків – зберігати спокій та терпіння, коли навколо ураган, а ситуація виснажує та розчаровує. Перша (і цілком природна реакція) батьків – це злість та роздратування, особливо на фоні недостатнього сну та великої кількості справ, з якими сучасній людині доводиться справлятися. Тож перш за все доведеться взяти себе в руки і заспокоїтися. Зробіть глибокий вдих – все буде добре.
До речі, ви можете і свого малюка навчити простим технікам глибокого дихання, щоб допомогти їй заспокоїтися. Заохочуйте їх робити повільні, глибокі вдихи через ніс і видихи через рот. Практика глибокого дихання разом у спокійні моменти може полегшити їм використання цієї техніки, коли вони засмучені.
2. Розпізнайте і назвіть почуття та емоції дитини
Під час істерики важливо розпізнати та назвати емоції, а відтак і дати право на існування різних почуттів вашої дитини. Дайте їм зрозуміти, що злитися, розчаровуватися чи засмучуватися – це нормально. Скажіть: “Я бачу, що ти зараз засмучений” або “Злитися — це нормально, але бити сестру – не можна”. Розпізнавання та визнання своїх емоцій допомагає малюкам відчувати розуміння та підтримку, що може зменшити амплітуду негативних відчуттів, які вони переживають в цьому моменті.
3. Встановіть чіткі правила та кордони
Переконайтеся, що ваша дитина знає правила та наслідки своєї поведінки. Будьте підтримуючими, але непохитними щодо настання саме тих наслідків, які ви пообіцяли. Дотримуйтесь своїх обіцянок послідовно. Наприклад ви сказали: “Якщо ти не припиниш кричати, ми будемо змушені піти додому”. Якщо дитина не припиняє вередувати – ви виконуєте обіцяне.
4. Проявляйте розуміння та емпатію
Спробуйте поглянути на ситуацію з точки зору вашої дитини та зрозуміти основні причини її істерики. Вона втомилася, голодна, перезбуджена чи приголомшена чимось? Співчуваючи і намагаючись зрозуміти свою дитину, ви зможете краще задовольнити її потребу та допомогти їй відчути підтримку.
5. Використовуйте позитивне підкріплення
Позитивне підкріплення – це певна похвала та винагорода за бажану поведінку. Коли ваша дитина ефективно керує своїми емоціями або виконує вказівки, не вдаючись до істерики, похваліть її зусилля та запропонуйте позитивне підкріплення (погратись в їїулюблену гру,прогулятись на 10 хвилин довше тощо).
6. Перемкніть фокус уваги на інші речі
Істерика – це бурхливі емоції, що вийшли з-під контролю. Щоб повернути контроль дитини над ситуацію, доведеться перемкнути увагу. Наприклад, запропонувати альтернативні варіанти діяльності, попросити вибрати, якою іграшкою, вона хотіла б зараз погратись, запитати який із кількох варіантів перекусу вона б хотіла зараз. Можна також попробувати виконати фізичні вправи, що повертають контроль над тілом, а відтак і над емоціями, допомагають вивільнити надмірну енергію та впоратись із стресом. Наприклад, ви можете потанцювати разом, покататись на гойдалці, пострибати на батуті чи на м’ячі для йоги.
Ще одна річ, яку ви можете зробити: виділіть певну зону у своєму домі як ‘куточок заспокоєння”
, куди ваша дитина може піти, щоб допомогти собі. Заповніть цей простір такими комфортними речами, як м’які ковдри, плюшеві або сенсорні іграшки, гойдалка-балансир. Заохочуйте свою дитину використовувати цей простір, коли їй потрібно відпочити чи впоратись із непереборними емоціями.
7. Дотримуйтесь чіткого режиму дня
Рутина та передбачуваність – це те, що вкрай необхідне малюкам. Дотримання постійного розпорядку дня може допомогти запобігти істерикам до того, як вони виникнуть. Встановіть регулярний час прийому їжі, денний сон і час сну: це зменшить рівень дитячої тривоги, допоможе уникнути великої кількості розчарувань, і істерики стануть рідшими.
8. Вчіть дитину розповідати про свої почуття
Допоможіть своїй дитині розвинути навички спілкування, щоб ефективніше виражати свої емоції та потреби. Заохочуйте їх використовувати слова, щоб виразити свої почуття. Навчаючи їх таким простим фразам, як “Я злюсь” або “Обійми мене”, вони навчаться просити про те, що їм потрібно.
Обов’язково знайдіть час, щоб вислухати про занепокоєння чи розчарування вашої дитини. Співчувайте їхнім почуттям і дайте їм зрозуміти, що ви розумієте, чому вони засмучені. Іноді просто відчуття, що їх чують і розуміють, може допомогти їм заспокоїтися.
9. Показуйте приклад
Діти вчаться, спостерігаючи за поведінкою своїх батьків і вихователів. Моделюйте позитивні стратегії подолання емоцій і стресу. Покажіть їм, як використовувати вправи на глибоке дихання, техніки усвідомленості або інші заспокійливі стратегії, коли вони засмучені. Ваша спокійна та врівноважена поведінка може допомогти їм заспокоїтись під час істерик.
10. Шукайте підтримки для себе: родина, друзі, психолог
Виховання дітей може бути складним завданням, особливо коли ви маєте справу з істериками. Не соромтеся звертатися за підтримкою до родини, друзів або батьківських груп. Дізнайтеся про розвиток дитини та ефективні стратегії виховання за допомогою книг, онлайн-ресурсів або семінарів. Пам’ятайте, що ви не самотні, і є доступні ресурси, які допоможуть вам пережити складні моменти.
Дитяча істерика: а без цього ніяк?
Істерики є нормальною частиною дорослішання, і з вашою допомогою ваша дитина може навчитися та розвинути важливі навички справлятися зі своїми почуттями.
Спершу вам може бути надзвичайно складно зрозуміти, що ж робити. Але, зберігаючи терпіння та розуміння, а також використовуючи деякі прості практики, ви цілком можете допомогти своїй дитині справлятися зі своїми почуттями здоровим способом. Наприклад, ви можете контролювати свої власні емоції і старатись залишатись спокійним, а ще ви можете визнавати емоції вашої дитини, встановлювати чіткі межі поведінки та відкрито говорити з дитиною.
Істерики – це не назавжди. Ви впораєтесь! 
Поширені запитання та відповіді
Як зберігати спокій під час дитячої істерики
Це важко, але потрібно зрозуміти, що інакше ви не зможете контролювати ситуацію. Робіть глибокі вдихи, нагадуйте собі, що істерики є нормальною частиною розвитку. Намагайтесь ставитись до малюка в такі моменти з емпатією та розумінням.
Що робити, якщо дитяча істерика відбувається в громадському місці?
Оцініть ситуацію, знайдіть тихе і безпечне місце, якщо це можливо. Заспокойте малюка, пояснюючи йому його емоції, підтримуючи, проявляючи свою безумовну турботу та любов. Скеруйте увагу малечі на інші речі – на улюблену іграшку наприклад. Якщо не виходить, або іграшки під рукою немає, спробуйте відволікти увагу на речі довкола: листочки на дереві, птахів, котиків, песиків, чи інші цікаві деталі.
Чи може дитина перерости істерики?
Поступово дитина зростає, опановує навички комунікації, краще розуміє свої відчуття та емоції, вчиться саморегуляції. Відтак поступово, істерик стає менше, а навіть коли вони трапляються в старшому віці, вони вже можуть бути не такими інтенсивними. Маючи безумовну підтримку батьків, діти отримують можливість з часом навчитись справлятись з емоціями більш екологічними способами.
Як запобігти дитячим істерикам
Не всіх істерик вдасться уникнути, але зменшити їх частоту та інтенсивність все ж можна. В цьому вам допоможуть такі прості речі, як чіткий розклад, за яким живе вся родина, вчасне задоволення дитячих потреб (голод та втома — найчастіші причини істерик), а також право вибору, яке є в дитини (наприклад, взяти ту чи іншу іграшку, піти на прогулянку в парк чи на дитячий майданчик тощо).
